лусочка

ЛУ́СОЧКА, и, ж. Зменш. до луска́.

Шкіра ящірки суха і вкрита роговим шаром з роговими лусочками (Зоол., 1957, 97);

Збудники летючої сажки вівса знаходяться під лусочками або .. на поверхні зерна (Колг. енц., ІІ, 1956, 452);

При обробці ріпчастої цибулі.. цибулину очищають від сухої лусочки (Технол. пригот. їжі, 1957, 24);

Хвороботворні грибки у великій кількості бувають в ураженому волоссі [людини] та шкірних лусочках (Хлібороб Укр., 1, 1964, 40).

Значення в інших словниках

1. лусочка — лу́сочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири лу́сочки  Орфографічний словник української мови
2. лусочка — -и, ж. Зменш. до луска. || мн., мед. Вторинні морфологічні елементи шкірних висипів – пластинки, які складаються з відторгнених зроговілих клітин епідермісу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лусочка — ЛУ́СОЧКА, и, ж. Зменш. до луска́. Золоті, фіолетові, оливкові кольори вигравали на линові, лусочка дрібненька, непомітна (В. Шкляр); Віка заливає порошок окропом.  Словник української мови у 20 томах
4. лусочка — Лусочка, -ки ж. ум. отъ луска. Желех.  Словник української мови Грінченка