лусочка

ЛУ́СОЧКА, и, ж.

Зменш. до луска́.

Золоті, фіолетові, оливкові кольори вигравали на линові, лусочка дрібненька, непомітна (В. Шкляр);

Віка заливає порошок окропом. У ньому плавають утоплі мушки, травинки, лусочки й таке інше (Любко Дереш);

Плоскотілка навесні з'являється дещо пізніше, ніж садовий павутинний кліщ, зимує під верхніми лусочками бруньок і під корою багаторічних пагонів (з наук. літ.);

Тяжка форма перебігу гіпотиреозу є крайнім проявом усіх властивих йому симптомів: значний набряк усього тіла; шкіра бліда, із жовтуватим відтінком, укрита лусочками (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. лусочка — лу́сочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири лу́сочки  Орфографічний словник української мови
2. лусочка — -и, ж. Зменш. до луска. || мн., мед. Вторинні морфологічні елементи шкірних висипів – пластинки, які складаються з відторгнених зроговілих клітин епідермісу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лусочка — ЛУ́СОЧКА, и, ж. Зменш. до луска́. Шкіра ящірки суха і вкрита роговим шаром з роговими лусочками (Зоол., 1957, 97); Збудники летючої сажки вівса знаходяться під лусочками або .. на поверхні зерна (Колг. енц., ІІ, 1956, 452); При обробці ріпчастої цибулі..  Словник української мови в 11 томах
4. лусочка — Лусочка, -ки ж. ум. отъ луска. Желех.  Словник української мови Грінченка