луста

ЛУ́СТА, и, ж., звичайно чого, діал. Шматок.

Дядько відклав лусту хліба і огірок, витер рукавом сорочки вуса (Кочура, Зол. грамота, 1960, 214).

Значення в інших словниках

1. луста — -и, ж., діал. Кусень, шмат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. луста — ЛУ́СТА, и, ж., чого, діал. Шматок. Хоч яшна [ячна] луста, да пшенишне [пшеничне] слово (Номис); У мене лусти хліба нема (Сл. Б. Грінченка); Дядько відклав лусту хліба і огірок, витер рукавом сорочки вуса (П.  Словник української мови у 20 томах