лушпайка
ЛУШПА́ЙКА, и, ж.
1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін.
Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16);
На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 183).
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга.
Василина.. почала їх [горіхи] навіщось кусати. Вона навіть не вибирала й не їла зерен і викидала з рота зерна з лушпайками (Н.-Лев., II, 1956, 142);
Родина Мартинюків жваво взялася до насіння, сповнюючи хату лушпайками (Кач., Вибр., 1947, 188).
Словник української мови (СУМ-11)