лушпайка —
[лушпайка] -йкие, д. і м. -йц'і, мн. -айкие/-айки, -айок дв'і лушпайкие
Орфоепічний словник української мови
лушпайка —
-и, ж. 1》 Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. 2》 Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., що звичайно легко відділяється від зернятка; лузга.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лушпайка —
ЛУШПА́ЙКА, и, ж. 1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Вода важка, в маслянистих плямах, засмічена лушпайками (О. Гончар); Хай живіт порожній, хай того хліба тиждень не бачило, хай на лушпайках сидить – зате світ бачить, горобців чує! (Є.
Словник української мови у 20 томах
лушпайка —
И, ж. Поверхова, нецікава дівчина. До кого ти ревнуєш? Мала, дурна — лушпайка, одне слово.
Словник сучасного українського сленгу
лушпайка —
(-и) ж. 1. крим., несхвальн. Нечепурна, неохайна жінка <...> пристав до одної лушпайки з готелю, хата однокімнатна, годує остограмлює, чого ще тра? шалашовка, звичайно, трипером нагородила <...> (Є. Пашковський, Безодня) * Образно <...
Словник жарґонної лексики української мови
лушпайка —
ШКІ́РКА (цупка зовнішня оболонка частин рослини), ШКУ́РКА, ШКУ́РА розм., ШКУРИ́НКА розм., ШКІ́РА розм., СКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НА розм., ШКОРИ́НКА розм., ЕПІДЕ́РМІС біол.; ЛУШПА́ЙКА (у овочів, фруктів, насіння соняшнику).
Словник синонімів української мови
лушпайка —
ЛУШПА́ЙКА, и, ж. 1. Шкірка деяких овочів, фруктів і т. ін. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками (Кос., Новели, 1962, 16); На ранок тільки попіл від вогнищ, кавунові лушпайки та різний мотлох нагадували грузинам про недовгих гостей (Тулуб...
Словник української мови в 11 томах
лушпайка —
Лушпайка, -ки ж. Тоже, что и лушпа, но только съ одного плода. Понакидали лушпайок з кавуна. Херс. у. скарбова лушпайка. Презрительное названіе чиновника?...
Словник української мови Грінченка