лушпиння
ЛУШПИ́ННЯ, я, с.
1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки.
Маруся усе прибрала.. і лушпиння з яєць повкидала у піч (Кв.-Осн., II, 1956, 68);
Мати на стіл поставила вечерю: варену картоплю в лушпинні, три цибулини й сіль (Чорн., Визвол. земля, 1959, 69).
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., яке звичайно легко відділяється від зернятка; лузга.
Насінням, як коники в траві, тріскотять [дівчата і хлопці]. І на землю лушпиння цвітом білим сиплеться (Головко, II, 1957, 125);
З лікувальною метою вживається лушпиння плодів квасолі (Лікар. рослини.., 1959, 173).
3. чого, яке, перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває суть, справжній зміст, характер чогось.
Чуйний читач розрізнить серед цих [молодих поетів] шукань і шлях до справжніх знахідок, і ..лушпиння "новаторства заради новаторства" (Рильський, Веч. розмови, 1964, 261).
Словник української мови (СУМ-11)