лушпиння
ЛУШПИ́ННЯ, я, с.
1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки.
Маруся усе прибрала.. і лушпиння з яєць повкидала у піч (Кв.-Осн., II, 1956, 68);
Мати на стіл поставила вечерю: варену картоплю в лушпинні, три цибулини й сіль (Чорн., Визвол. земля, 1959, 69).
2. Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., яке звичайно легко відділяється від зернятка; лузга.
Насінням, як коники в траві, тріскотять [дівчата і хлопці]. І на землю лушпиння цвітом білим сиплеться (Головко, II, 1957, 125);
З лікувальною метою вживається лушпиння плодів квасолі (Лікар. рослини.., 1959, 173).
3. чого, яке, перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває суть, справжній зміст, характер чогось.
Чуйний читач розрізнить серед цих [молодих поетів] шукань і шлях до справжніх знахідок, і ..лушпиння "новаторства заради новаторства" (Рильський, Веч. розмови, 1964, 261).
Значення в інших словниках
- лушпиння — лушпи́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лушпиння — див. залишок; лушпайка Словник синонімів Вусика
- лушпиння — -я, с. 1》 Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. 2》 Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., яке звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. 3》 чого, яке, перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває суть, справжній зміст, характер чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лушпиння — ЛУШПИ́ННЯ, я, с. 1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. Мати сидить поруч на стільчику, чистить картоплю, лушпиння довгою стружкою тече їй в подол [у поділ] (В. Словник української мови у 20 томах
- лушпиння — лушпи́ння лушпиння (м, ср, ст)||лупина ◊ бараболя в лушпи́нні → бараболя Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лушпиння — Лушпи́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)