лушпиння
лушпи́ння лушпиння (м, ср, ст)||лупина
◊ бараболя в лушпи́нні → бараболя
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лушпиння — лушпи́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лушпиння — див. залишок; лушпайка Словник синонімів Вусика
- лушпиння — -я, с. 1》 Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. 2》 Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., яке звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. 3》 чого, яке, перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває суть, справжній зміст, характер чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лушпиння — ЛУШПИ́ННЯ, я, с. 1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. Мати сидить поруч на стільчику, чистить картоплю, лушпиння довгою стружкою тече їй в подол [у поділ] (В. Словник української мови у 20 томах
- лушпиння — Лушпи́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лушпиння — ЛУШПИ́ННЯ, я, с. 1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. Маруся усе прибрала.. і лушпиння з яєць повкидала у піч (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах