лушпиння —
лушпи́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
лушпиння —
див. залишок; лушпайка
Словник синонімів Вусика
лушпиння —
-я, с. 1》 Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. 2》 Тверде покриття насіння соняшника, проса, гречки і т. ін., яке звичайно легко відділяється від зернятка; лузга. 3》 чого, яке, перен. Про що-небудь зовнішнє, що прикриває суть, справжній зміст, характер чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лушпиння —
ЛУШПИ́ННЯ, я, с. 1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. Мати сидить поруч на стільчику, чистить картоплю, лушпиння довгою стружкою тече їй в подол [у поділ] (В.
Словник української мови у 20 томах
лушпиння —
Лушпи́ння, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лушпиння —
ЛУШПИ́ННЯ, я, с. 1. Шкірки деяких овочів, фруктів і т. ін., звичайно неїстівні; лушпайки. Маруся усе прибрала.. і лушпиння з яєць повкидала у піч (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах