ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто вбиває людей; убивець.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
людиновбивець —
людиновби́вець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
людиновбивець —
-вця, ч., книжн. Той, хто вбиває людей; убивець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
людиновбивець —
ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто вбиває людей; убивця. Якого миру сподіватися в серці від тирана: він людиновбивця, весь час стежить, стереже, любить і володіє тьмою (Г.
Словник української мови у 20 томах