людиновбивець

людиновби́вець

-вця, ч., книжн.

Той, хто вбиває людей; убивець.

Значення в інших словниках

1. людиновбивець — людиновби́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. людиновбивець — ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто вбиває людей; убивця. Якого миру сподіватися в серці від тирана: він людиновбивця, весь час стежить, стереже, любить і володіє тьмою (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. людиновбивець — УБИ́ВЦЯ (ВБИ́ВЦЯ) (той, хто убив, убиває людей), УБИ́ВЕЦЬ (ВБИ́ВЕЦЬ), ГОЛОВОРІ́З, ЗГУ́БНИК, ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ книжн., ЛЮДИНОВБИ́ВЦЯ книжн., ДУШОГУ́Б розм., ДУШОГУ́БЕЦЬ розм., ЗАРІЗЯ́КА (ЗАРІЗА́КА) розм., ГОРЛОРІ́З розм., УБІ́ЙНИК (ВБІ́ЙНИК) заст.  Словник синонімів української мови
4. людиновбивець — ЛЮДИНОВБИ́ВЕЦЬ, вця, ч., книжн. Той, хто вбиває людей; убивець.  Словник української мови в 11 томах