людинознавчий

ЛЮДИНОЗНА́ВЧИЙ, а, е, книжн. Стос. до людинознавства.

Ідея невіддільності людини від обставин має неабияке значення для розвитку нашої сатири, поглиблення її людинознавчої сили, впливовості (Вітч., 10, 1963, 106);

Твір, позбавлений людинознавчої суті, — це тільки підробка під літературу, літературоподібна жуйка (Літ. Укр., 17.V 1966, 2).

Значення в інших словниках

1. людинознавчий — людинозна́вчий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. людинознавчий — -а, -е, книжн. Стос. до людинознавства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. людинознавчий — ЛЮДИНОЗНА́ВЧИЙ, а, е, книжн. Стос. до людинознавства. Освітня система у В. Сухомлинського постала насамперед як виховна, природо- і людинознавча (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах