людинолюб
ЛЮДИНОЛЮ́Б, а, ч., книжн. Те саме, що людинолю́бець.
Незламний людинолюб і оптиміст, він [Т. Шевченко] прорікав: караюсь, мучуся… але не каюсь! (Літ. газ., 10.ІІІ 1961, 1).
Словник української мови (СУМ-11)ЛЮДИНОЛЮ́Б, а, ч., книжн. Те саме, що людинолю́бець.
Незламний людинолюб і оптиміст, він [Т. Шевченко] прорікав: караюсь, мучуся… але не каюсь! (Літ. газ., 10.ІІІ 1961, 1).
Словник української мови (СУМ-11)