люковий
ЛЮ́КОВИЙ, а, е. Прикм. до люк.
Башти [силосні] слід розміщувати поблизу тваринницьких ферм люковими прорізами в бік будівлі (Колг. енц., II, 1956, 480).
ЛЮКОВИ́Й, во́го, ч. Робітник, що працює біля люка певного агрегату.
Як солдат на чатах стоїть біля вогнедишних коксових батарей один з кращих люкових.. коксохімічного заводу (Рад. Укр., 30. IV 1964, 1).
Словник української мови (СУМ-11)