люля
ЛЮ́ЛЯ, і, ж.; дит., розм. Те саме, що лю́лька² 1.
Скрипне люля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (Дор., Літа.., 1957, 71).
Словник української мови (СУМ-11)ЛЮ́ЛЯ, і, ж.; дит., розм. Те саме, що лю́лька² 1.
Скрипне люля, на вервечках висячи. Мати посміхнеться, позира (Дор., Літа.., 1957, 71).
Словник української мови (СУМ-11)