люмпен
ЛЮ́МПЕН, а, ч., фам. Людина з декласованих верств населення.
Вони зовсім не матроси, а миколаївські люмпени, які не звикли воювати гарматами (Ю. Янов., І, 1954, 271);
Все вишкребли [фашисти], що мали. Калік, німих, рахітиків, злодіїв, найманих люмпенів з усієї Європи, громил — усе поставили на кін (Довж., III, 1960, 47).
Словник української мови (СУМ-11)