люстра
ЛЮ́СТРА, и, ж. Підвісний освітлювальний прилад, що має кілька джерел світла (свічок, електроламп) і оздоблену арматуру.
Люстри, золото, срібло… Так і сяє все, так і сяє… (Вас., І, 1959, 107);
Величезні люстри звисають звідти [з стелі] на ланцюгах просто над головами дядьків — розкішні, блискучі, мов із чистої річкової криги (Гончар, II, 1959, 176);
*У порівн. Сонце — мов люстра, повішена в небі, — грало, підвісками блискало, геть кришталем вигравало… (Тич., І, 1957, 270).
Словник української мови (СУМ-11)