лялькар

ЛЯЛЬКА́Р, я́, ч. Той, хто виготовляє, створює ляльки.

В період між двома світовими війнами Чехословаччина набула репутації класичної країни лялькарів і ляльок (Мист., 6, 1958, 43).

Значення в інших словниках

1. лялькар — лялька́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лялькар — -я, ч. Той, хто виготовляє, створює ляльки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лялькар — ЛЯЛЬКА́Р, я́, ч. 1. Той, хто виготовляє, створює ляльки. Протягом двох днів лялькарі з багатьох куточків України мали змогу продемонструвати свої витвори на фестивалі ляльки в Тернополі (з газ.). 2. Те саме, що лялькови́к.  Словник української мови у 20 томах