ляскуха
ЛЯСКУ́ХА, и, ж., розм. Та, що любить багато лящати (у 1 знач.); цокотуха.
— Цокотухи та ляскухи.., покинувши і мужиків, і господарство, і діточок, зійдуть докупи та усіх осуждають (Кв.-Осн., II, 1956, 248).
Словник української мови (СУМ-11)ЛЯСКУ́ХА, и, ж., розм. Та, що любить багато лящати (у 1 знач.); цокотуха.
— Цокотухи та ляскухи.., покинувши і мужиків, і господарство, і діточок, зійдуть докупи та усіх осуждають (Кв.-Осн., II, 1956, 248).
Словник української мови (СУМ-11)