лінивенько
ЛІНИВЕ́НЬКО, розм.. Присл. до ліниве́нький.
Маргарита говорила півголосом, лінивенько розтягаючи пусті слова (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 108).
Словник української мови (СУМ-11)ЛІНИВЕ́НЬКО, розм.. Присл. до ліниве́нький.
Маргарита говорила півголосом, лінивенько розтягаючи пусті слова (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 108).
Словник української мови (СУМ-11)