ліпний
ЛІПНИ́Й, а́, е́. Стос. до ліплення (у 1 знач.).
Всі ліпні роботи по фасадах та інтер’єрах виконав на високому художньому рівні досвідчений ліпник (Архіт. і буд., 1, 1955, 9);
// Виготовлений ліпленням.
Харівський скарб знаходився в ліпному горщику (Археол., VIII, 1953, 37);
Гестапівець.. подивився на вкриту ліпною оздобою стелю (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 73);
// З виліпленими прикрасами.
Кімната.. освітлена одним алебастровим ліхтарем, що спускається на поволочених ланцюжках з білої ліпної стелі (Коч., III, 1956, 123).
Словник української мови (СУМ-11)