ліпний
ЛІПНИ́Й, а́, е́.
Стос. до ліплення (у 1 знач.).
Всі ліпні роботи по фасадах та інтер'єрах виконав на високому художньому рівні досвідчений ліпник (з наук. літ.);
// Виготовлений ліпленням.
У найбільшій світлиці над вікнами вигравали ліпні коні й висіла зброя та крила орлів (Ю. Мушкетик);
До групи ліпних керамічних виробів спеціального призначення належать пряслиця, грузила для ткацьких верстатів, так звані хлібці, ліпні статуетки (з наук. літ.);
// З виліпленими прикрасами.
Ця велика трикімнатна квартира з високими ліпними стелями і різьбленими дверима, де живе Вітя, належала колись Вітиному прапрадіду (В. Нестайко);
Площини фронтонів дахів оздоблювались також ліпними в гіпсі або вирізними в камені знаками сонця (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)