ліпник
ЛІПНИ́К, а́, ч.
Спеціаліст з ліпних робіт.
Замикає гурт ліпник з банячком розведеного гіпсу та якимись предметами на дошці-таці (з наук.-попул. літ.);
В окремих випадках на місці мануфактурної марки на фаянсовому виробі може виявитися монограма живописця чи ліпника (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)