ліпник

ЛІПНИ́К, а́, ч. Спеціаліст з ліпних робіт.

Він досвідчений ліпник.

Значення в інших словниках

1. ліпник — ліпни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ліпник — -а, ч. 1》 Спеціаліст із ліпних робіт. 2》 зах. Пиріг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ліпник — ЛІПНИ́К, а́, ч. Спеціаліст з ліпних робіт. Замикає гурт ліпник з банячком розведеного гіпсу та якимись предметами на дошці-таці (з наук.-попул. літ.); В окремих випадках на місці мануфактурної марки на фаянсовому виробі може виявитися монограма живописця чи ліпника (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. ліпник — Ліпни́к, -ка м. = ліпак 2. Вх. Зн. 33.  Словник української мови Грінченка