ліризм

ЛІРИ́ЗМ, у, ч.

1. Ліричний характер, ліричний зміст (творів мистецтва).

З порівняннями, на мою думку, треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (Сам., II, 1958, 449);

Ліризм, особисте ставлення автора до змальованого світу освітлює то теплим, ніжним сяєвом любові, то загравою гніву і ненависті майже всі сторінки "Кобзаря" (Рильський, III, 1956, 235).

2. розм. Ліричний настрій.

Розповідь його була.. то злегка глумлива, то сповнена теплого ліризму (Кол., Терен.., 1959, 225).

Значення в інших словниках

1. ліризм — ліри́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ліризм — -у, ч. 1》 Ліричний характер, ліричний зміст (творів мистецтва). 2》 розм. Ліричний настрій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ліризм — ЛІРИ́ЗМ, у, ч. 1. Ліричний характер, ліричний зміст (про твори мистецтва). З порівняннями, на мою думку, треба обережніш обертатися. Я думаю, що вони часто шкодять ліризмові твору (В.  Словник української мови у 20 томах
4. ліризм — • ліризм - одне з пафосно-стильових начал в естет. сприйнятті й відображенні дійсності: у худож. л-рі характеризує переважно твори лірики, менше — прозового епосу, драматичні, може бути також в есе, працях філос.  Українська літературна енциклопедія
5. ліризм — ліри́зм (від лірика) наявність у творах літератури та мистецтва підвищеної емоційності, щиросердності, схвильованості; пройнятість певним суб’єктивним настроєм і переживанням.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ліризм — ЛІРИ́ЗМ (елементи емоційності, поетичної схвильованості, задушевності в творах мистецтва), ЛІРИ́ЧНІСТЬ, ПОЕ́ЗІЯ, ПОЕТИ́ЧНІСТЬ. Думка (в поезії П. Воронька) поєднується з м'яким, задушевним ліризмом, чіткістю (А.  Словник синонімів української мови
7. ліризм — Ліри́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)