літерат

ЛІТЕРА́Т, а, ч., заст. Літератор.

Один звісний російський літерат обіцяв мені помогти (Сам., II, 1958, 472).

Значення в інших словниках

1. літерат — літера́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. літерат — Літера́т. Письменник, літератор. Признамся, що мушу відкликати те, що писала-м Вам в однім з послідніх листів про Коб[ринську]. Хтось на її конто прогрійтеся проти мене, а ми се повірили. Кривду їй заподіяли.  Українська літературна мова на Буковині
3. літерат — -а, ч., заст. Літератор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. літерат — ЛІТЕРА́Т, а, ч., заст., розм. Літератор. Один .. літерат обіцяв мені помогти (В. Самійленко); Часописи не будуть про мене згадувати, бо я ні політик, ані літерат (О. Кобилянська); Пан Юрко є літерат, але мав би вродитися деінде, а не в наших більшовицьких умовах (Ю. Винничук).  Словник української мови у 20 томах
5. літерат — ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл.  Словник синонімів української мови
6. літерат — Літера́т, -та; -ра́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. літерат — Літерат, -та м. Литераторъ, писатель.  Словник української мови Грінченка