літерат —
літера́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
літерат —
Літера́т. Письменник, літератор. Признамся, що мушу відкликати те, що писала-м Вам в однім з послідніх листів про Коб[ринську]. Хтось на її конто прогрійтеся проти мене, а ми се повірили. Кривду їй заподіяли.
Українська літературна мова на Буковині
літерат —
-а, ч., заст. Літератор.
Великий тлумачний словник сучасної мови
літерат —
ЛІТЕРА́Т, а, ч., заст., розм. Літератор. Один .. літерат обіцяв мені помогти (В. Самійленко); Часописи не будуть про мене згадувати, бо я ні політик, ані літерат (О. Кобилянська); Пан Юрко є літерат, але мав би вродитися деінде, а не в наших більшовицьких умовах (Ю. Винничук).
Словник української мови у 20 томах
літерат —
ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл.
Словник синонімів української мови
літерат —
ЛІТЕРА́Т, а, ч., заст. Літератор. Один звісний російський літерат обіцяв мені помогти (Сам., II, 1958, 472).
Словник української мови в 11 томах
літерат —
Літерат, -та м. Литераторъ, писатель.
Словник української мови Грінченка