літерат
Літера́т. Письменник, літератор. Признамся, що мушу відкликати те, що писала-м Вам в однім з послідніх листів про Коб[ринську]. Хтось на її конто прогрійтеся проти мене, а ми се повірили. Кривду їй заподіяли. Вона тепер дуже нездорова, щось недобре з нашими літератами. На ніц зводяться (Коб., Листи, 114, 494); Не сходжуся ані з літератами, ані з ученими, і розривки мої дуже примітивної натури. Може бути, що тому, що я все з наймолодших літ не могла ділитися думками, - в мене виробилося таке, що не маю найменшого дару до бесіди (Коб., Листи, 40, 317); Як письменник кладе більшу вагу на суд одного знавця-літерата, ніж на суд сотні баранів з провінцій, так він яко чоловік мусить класти більшу вагу на суд також знавця, товариша, приятеля або взагалі розумного чоловіка, як на суд незнайомих або засліплених (Маковей, Листи, 557)
// пол. literat — письменник, літератор.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.