МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
магнетон —
магнето́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
магнетон —
-а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
магнетон —
МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця вимірювання магнітного моменту, яку використовують при вивченні магнітних властивостей атомів і атомних ядер.
Словник української мови у 20 томах
магнетон —
магнето́н [від грец. μάγνης (μάγνητος) – магніт] одиниця виміру магнітного моменту, застосовувана в атомній і ядерній фізиці.
Словник іншомовних слів Мельничука