Словник української мови в 11 томах

магнетон

МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. магнетон — магнето́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. магнетон — -а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнетон — МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця вимірювання магнітного моменту, яку використовують при вивченні магнітних властивостей атомів і атомних ядер.  Словник української мови у 20 томах
  4. магнетон — магнето́н [від грец. μάγνης (μάγνητος) – магніт] одиниця виміру магнітного моменту, застосовувана в атомній і ядерній фізиці.  Словник іншомовних слів Мельничука