магнетон

магнето́н

[від грец. μάγνης (μάγνητος) – магніт]

одиниця виміру магнітного моменту, застосовувана в атомній і ядерній фізиці.

Значення в інших словниках

1. магнетон — магнето́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. магнетон — -а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. магнетон — МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця вимірювання магнітного моменту, яку використовують при вивченні магнітних властивостей атомів і атомних ядер.  Словник української мови у 20 томах
4. магнетон — МАГНЕТО́Н, а, ч., фіз. Одиниця виміру магнітного моменту.  Словник української мови в 11 томах