малахіт
МАЛАХІ́Т, у, ч. Крихкий мінерал яскраво-зеленого кольору з металевим відблиском, що використовується як цінний камінь для художньо-декоративних виробів, як сировина для одержання міді тощо.
Унікальними родовищами малахіту, яшмою, чудовими агатами, нефритами багата радянська земля (Веч. Київ, 5.ІІ 1957, 3);
*У порівн. Одні [ящірки] були зелені, як малахіт, інші, як бронза (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183).
Словник української мови (СУМ-11)