Словник української мови в 11 томах

малахіт

МАЛАХІ́Т, у, ч. Крихкий мінерал яскраво-зеленого кольору з металевим відблиском, що використовується як цінний камінь для художньо-декоративних виробів, як сировина для одержання міді тощо.

Унікальними родовищами малахіту, яшмою, чудовими агатами, нефритами багата радянська земля (Веч. Київ, 5.ІІ 1957, 3);

*У порівн. Одні [ящірки] були зелені, як малахіт, інші, як бронза (Тулуб, Людолови, І, 1957, 183).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. малахіт — малахі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. малахіт — -у, ч. Крихкий мінерал яскраво-зеленого кольору з металевим відблиском, що використовується як цінний камінь для художньо-декоративних виробів, як сировина для одержання міді тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малахіт — МАЛАХІ́Т, у, ч. Непрозорий мінерал яскраво-зеленого кольору зі скляним блиском, що використовується для художньо-декоративних виробів, раніше – як сировина для одержання міді.  Словник української мови у 20 томах
  4. малахіт — малахі́т (від грец. μαλάχη – мальва) мінерал класу карбонатів, зеленого кольору з скляним блиском. Використовують для виготовлення художньо-декоративних виробів, а також як мідну руду.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. малахіт — Зелений мінерал, осн. карбонат міді; руда; декоративний камінь; використовують для виготовлення фарб.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. малахіт — Малахі́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)