малахіт

МАЛАХІ́Т, у, ч.

Непрозорий мінерал яскраво-зеленого кольору зі скляним блиском, що використовується для художньо-декоративних виробів, раніше – як сировина для одержання міді.

– Особливо мені сподобалася вазочка з малахіту, – захоплено говорив далі капітан Коваль (В. Петльований);

Пан Мірек не знав мінералу, який було використано на обличкування стін. Чи не малахіт? У прожилках переважав зелений колір (М. Руденко);

* У порівн. Одні [ящірки] були зелені, як малахіт, інші як бронза (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. малахіт — малахі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. малахіт — -у, ч. Крихкий мінерал яскраво-зеленого кольору з металевим відблиском, що використовується як цінний камінь для художньо-декоративних виробів, як сировина для одержання міді тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. малахіт — малахі́т (від грец. μαλάχη – мальва) мінерал класу карбонатів, зеленого кольору з скляним блиском. Використовують для виготовлення художньо-декоративних виробів, а також як мідну руду.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. малахіт — Зелений мінерал, осн. карбонат міді; руда; декоративний камінь; використовують для виготовлення фарб.  Універсальний словник-енциклопедія
5. малахіт — Малахі́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. малахіт — МАЛАХІ́Т, у, ч. Крихкий мінерал яскраво-зеленого кольору з металевим відблиском, що використовується як цінний камінь для художньо-декоративних виробів, як сировина для одержання міді тощо.  Словник української мови в 11 томах