малахай

МАЛАХА́Й, я́, ч.

1. розм. Довгий шкіряний батіг.

Од села до села возили його [єзуїта] в чортопхайці селяни, котрих поганяв він малахаєм (О. Стороженко);

Дід свиснув малахаєм – вівці розскочились, розсипались по зеленому полю... (Панас Мирний);

Він ввесь припав з напруги до передньої луки сідла, лівою рукою держав повід свого коня, правою ж нещадно бив його малахаєм (А. Кащенко);

// Удар таким батогом.

Покута від малахаїв тільки кректав (П. Панч).

2. Хутряна або підбита хутром шапка з широкими навушниками.

Хлопець був у кожусі .. й теплому малахаї, з-під якого виблискували маленькі хитруваті очі (Л. Смілянський);

Мугаммед Герай їхав спереду групи з опущеною на груди головою, з перекошеним на вухо малахаєм (Іван Ле);

Ахмет став понурий. Приходив увечері, скидав із себе малахай і доломан, робив це сердито і мовчки (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. малахай — малаха́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. малахай — БАТІГ; (хутряний) шапка-вушанка.  Словник синонімів Караванського
3. малахай — див. батіг; шапка  Словник синонімів Вусика
4. малахай — -я, ч., розм. 1》 Довгий шкіряний батіг. || Удар таким батогом. 2》 Хутряна або підбита хутром шапка з широкими навушниками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. малахай — БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал.  Словник синонімів української мови
6. малахай — МАЛАХА́Й, я́, ч., розм. 1. Довгий шкіряний батіг. Од села до села возили його [єзуїта] в чортопхайці селяни, котрих поганяв він малахаєм (Стор.  Словник української мови в 11 томах
7. малахай — Малахай, -хаю м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. Мет. 444. 2) Шапка съ наушниками. ЗОЮР. II. 287.  Словник української мови Грінченка