малахай —
малаха́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
малахай —
див. батіг; шапка
Словник синонімів Вусика
малахай —
-я, ч., розм. 1》 Довгий шкіряний батіг. || Удар таким батогом. 2》 Хутряна або підбита хутром шапка з широкими навушниками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
малахай —
МАЛАХА́Й, я́, ч. 1. розм. Довгий шкіряний батіг. Од села до села возили його [єзуїта] в чортопхайці селяни, котрих поганяв він малахаєм (О. Стороженко); Дід свиснув малахаєм – вівці розскочились, розсипались по зеленому полю...
Словник української мови у 20 томах
малахай —
БАТІ́Г (прикріплений до держака сплетений перев. із сириці ремінець, яким звичайно поганяють коней, волів — в упряжці, на оранці тощо, а також користуються пастухи); БАТУ́РА розм. (великий батіг); БИЧ, ГАРА́ПНИК, МАЛАХА́Й, БАЙБАРА́ діал.
Словник синонімів української мови
малахай —
МАЛАХА́Й, я́, ч., розм. 1. Довгий шкіряний батіг. Од села до села возили його [єзуїта] в чортопхайці селяни, котрих поганяв він малахаєм (Стор.
Словник української мови в 11 томах
малахай —
Малахай, -хаю м. 1) Плеть. Чи татар бесурменів малахаями як череду у полон заганяєте. Мет. 444. 2) Шапка съ наушниками. ЗОЮР. II. 287.
Словник української мови Грінченка