малограмотний
МАЛОГРА́МОТНИЙ, а, е.
1. Який не вміє добре читати й писати, мало знає.
— Де вже нам! — казали передні, — ми люди малограмотні або й зовсім неграмотні: куди нам полічити отаку силу! (Вас., І, 1959, 69);
[Тарас:] Значить, ви малограмотний ще чоловік, ..а вам вже пора навчитись добре читати… (Корн., І, 1955, 170);
// Погано обізнаний у певній галузі знань.
Технічно малограмотна людина.
2. Написаний, виконаний з помилками, без належних знань.
Малограмотний твір.
Словник української мови (СУМ-11)