малоліток
МАЛОЛІ́ТОК, тка, ч. Дитина; неповнолітній.
В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Шевч., II, 1953, 249);
Іван Іванович ще малолітком Лишився сам — батьки поумирали (Рильський, Урожай, 1950, 91).
Словник української мови (СУМ-11)