мальок
МАЛЬО́К, лька́, ч. Рибка, що недавно вийшла з ікри.
Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Рильський, Поеми, 1957, 224);
Минулого року наприкінці літа в ставок впущено тисячу мальків коропа (Донч., І, 1956, 50);
// збірн. Мілька.
Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Шиян, Баланда, 1957, 113).
Словник української мови (СУМ-11)