1. Словник української мови в 11 томах

мальок

МАЛЬО́К, лька́, ч. Рибка, що недавно вийшла з ікри.

Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Рильський, Поеми, 1957, 224);

Минулого року наприкінці літа в ставок впущено тисячу мальків коропа (Донч., І, 1956, 50);

// збірн. Мілька.

Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (Шиян, Баланда, 1957, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мальок — мальо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мальок — -лька, ч. Рибка, що недавно вийшла з ікри. || збірн. Мілька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мальок — МАЛЬО́К, лька́, ч. Рибка, що недавно вийшла з ікри. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (М. Словник української мови у 20 томах
  4. мальок — Лька, ч. Дитина. Я не можу піти з вами: не забувай, що у мене мальок. Словник сучасного українського сленгу
  5. мальок — див. памолодь Універсальний словник-енциклопедія