1. Словник української мови в 11 томах

мальовничість

МАЛЬОВНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до мальовни́чий.

Полиск оголених скель, барвисті яруси лісів, гірські виселки з вузькими й високими, як тереми, дерев’яними будинками трансільванців — все поєднувалось у картину, що вражала своєю казковою мальовничістю (Гончар, III, 1959, 173);

Змальовуючи картини природи, письменник [П. Мирний] засобом порівнянь досягає великої їх мальовничості (Укр. літ., 9, 1957, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мальовничість — мальовни́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мальовничість — -чості, ж. Абстр. ім. до мальовничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мальовничість — МАЛЬОВНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до мальовни́чий. Чималенька річка Чапалеофу надає місцині мальовничості (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна); Карпатська мальовничість і глушина – так ми уявляли собі ці місця до поїздки (із журн. Словник української мови у 20 томах