1. Словник української мови у 20 томах

мальовничість

МАЛЬОВНИ́ЧІСТЬ, чості, ж.

Абстр. ім. до мальовни́чий.

Чималенька річка Чапалеофу надає місцині мальовничості (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

Карпатська мальовничість і глушина – так ми уявляли собі ці місця до поїздки (із журн.);

Полиск оголених скель, барвисті яруси лісів, гірські виселки з вузькими й високими, як тереми, дерев'яними будинками трансильванців – все поєднувалось у картину, що вражала своєю казковою мальовничістю (О. Гончар);

Він захоплено розповідав про вигоди свого життя, про часті бенкети з дівчатами, яких принади вихваляв із п'яною мальовничістю (В. Підмогильний);

Мальовничість описів і гра барв засвідчують зіркість ока художника (І. Дзюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мальовничість — мальовни́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мальовничість — -чості, ж. Абстр. ім. до мальовничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мальовничість — МАЛЬОВНИ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до мальовни́чий. Полиск оголених скель, барвисті яруси лісів, гірські виселки з вузькими й високими, як тереми, дерев’яними будинками трансільванців — все поєднувалось у картину... Словник української мови в 11 томах