мальовничо

МАЛЬОВНИ́ЧО, присл.

Те саме, що мальовни́че.

В долині я побачив селище – притулки красувалися на схилах гір мальовничо й вільно (О. Бердник);

Не встиг я оком зморгнути, як уже спали богатирським сном козаки, мальовничо розкинувшись у різних позах навколо догоряючого вогнища (В. Нестайко);

Світлиця виглядала пістряво й мальовничо, мов перська ясна матерія з усякими квітками (І. Нечуй-Левицький);

Він підійшов до закусочного столика, на якому було мальовничо розставлено великий шоколадний торт поруч із ананасом, прикрашеним паперовими квітами, і канделябри зі свічками (І. Роздобудько);

Цікаво було послухати, як Чайка мальовничо, з літературними зверненнями до своєї слухачки Талочки, описував свою втечу з Сибіру до Швейцарії (Д. Бузько);

Карапетьян .. почав оповідати свої фрагменти, нанизуючи їх на барвистий разок мальовничо й опукло (І. Багряний);

Дозорець коротко, але мальовничо розповів про подію над річкою (Іван Ле).