мальок
МАЛЬО́К, лька́, ч.
Рибка, що недавно вийшла з ікри.
Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (М. Рильський);
На зелених сплесках ряботіли оглушені щуки, плітки, біліло і розтікалося шумовиння малька (М. Стельмах);
Сонце нагріло дерев'яну основу мосту, і вода в затишку вирувала од мальків (В. Дрозд);
– Отут Педро й усі мисливці ловлять рибу, – пошепки сказав він і, приготувавши спис, почав заглядати у воду. Але там, крім мальків, не було нічого (І. Білик);
// збірн. Мілька.
Під берегом, у тихій заводі, ударила хижа щука, полюючи за мальком (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мальок — мальо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мальок — -лька, ч. Рибка, що недавно вийшла з ікри. || збірн. Мілька. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мальок — Лька, ч. Дитина. Я не можу піти з вами: не забувай, що у мене мальок. Словник сучасного українського сленгу
- мальок — див. памолодь Універсальний словник-енциклопедія
- мальок — МАЛЬО́К, лька́, ч. Рибка, що недавно вийшла з ікри. Он щука з темної вистрибує безодні, І срібний дощ мальків, дрібненьких, як овес, Біжить по рівняві хвилястій та холодній (Рильський, Поеми, 1957, 224)... Словник української мови в 11 томах