мамунця
МАМУ́НЦЯ, і, ж., зах. Пестл. до ма́ма.
— Візьміть мене [в ліс], мамунцю, візьміть, може, її [мавку] побачимо! (Фр., І, 1955, 253);
— Що ж, Ганю, будеш віддаватися?.. — Нехай буде, як мамунця кажуть і татуньо (Круш., Буденний хліб.., 1960, 21).
Словник української мови (СУМ-11)