мандруватися
МАНДРУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., безос. Про певні умови, обставини мандрування.
Ішли (Шу-ін і Цзі] горами вночі, вдень одпочивали, а коли здибали понад шляхом купця, відібрали двох коней. Тоді мандрувалось легше (Досв., Гюлле, 1961, 177).
Словник української мови (СУМ-11)