маніра
МАНІ́РА, и, ж., заст. Манера.
Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання "Для загального добра", та галичанська маніра писання, на мій погляд, йому дуже зашкодила (Мирний, V, 1955, 383)."
Словник української мови (СУМ-11)МАНІ́РА, и, ж., заст. Манера.
Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання "Для загального добра", та галичанська маніра писання, на мій погляд, йому дуже зашкодила (Мирний, V, 1955, 383)."
Словник української мови (СУМ-11)