1. Словник української мови в 11 томах

маніра

МАНІ́РА, и, ж., заст. Манера.

Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання "Для загального добра", та галичанська маніра писання, на мій погляд, йому дуже зашкодила (Мирний, V, 1955, 383)."

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніра — -и, ж., заст. Те саме, що манера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маніра — МАНІ́РА, и, ж., заст. Манера. Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання “Для загального добра”, та галичанська маніра писання, на мій погляд, йому дуже зашкодила (Панас Мирний);... Словник української мови у 20 томах
  3. маніра — Мані́ра = мане́ра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. маніра — Маніра, -ри ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра. Мкр. H. 12. Словник української мови Грінченка