маніра
Маніра, -ри
ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра. Мкр. H. 12.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маніра — -и, ж., заст. Те саме, що манера. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маніра — МАНІ́РА, и, ж., заст. Манера. Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання “Для загального добра”, та галичанська маніра писання, на мій погляд, йому дуже зашкодила (Панас Мирний);... Словник української мови у 20 томах
- маніра — Мані́ра = мане́ра Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маніра — МАНІ́РА, и, ж., заст. Манера. Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання "Для загального добра", та галичанська маніра писання, на мій погляд, йому дуже зашкодила (Мирний, V, 1955, 383)." Словник української мови в 11 томах