маніра

Мані́ра = мане́ра

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніра — -и, ж., заст. Те саме, що манера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. маніра — МАНІ́РА, и, ж., заст. Манера. Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання “Для загального добра”, та галичанська маніра писання, на мій погляд, йому дуже зашкодила (Панас Мирний);... Словник української мови у 20 томах
  3. маніра — МАНІ́РА, и, ж., заст. Манера. Яке то прехороше і широко задумане Ваше оповідання "Для загального добра", та галичанська маніра писання, на мій погляд, йому дуже зашкодила (Мирний, V, 1955, 383)." Словник української мови в 11 томах
  4. маніра — Маніра, -ри ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра. Мкр. H. 12. Словник української мови Грінченка