марець
МА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Березень.
Як настане марець, так замерзне під тином старець (Номис, 1864, № 413);
На Поділлю іноді бува дуже рання весна, хоч марець свого ніколи не дарує (Свидн., Люборацькі, 1955, 66).
Словник української мови (СУМ-11)