маржинка

МАРЖИ́НКА, и, ж., діал. Пестл. до маржи́на.

Корові привиділося, мабуть, що то Фенчучка йде її доїти та й несе пашу, бо то якраз час до видою, а маржинка свій час знає (Черемш., Тв., 1960, 73).

Значення в інших словниках

1. маржинка — маржи́нка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. маржинка — -и, ж., діал. Пестл. до маржина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маржинка — МАРЖИ́НКА, и, ж., діал. Пестл. до маржи́на. Корові привиділося, мабуть, що то Фенчучка йде її доїти та й несе пашу, бо то якраз час до видою, а маржинка свій час знає (Марко Черемшина); Наша ґаздині мала хату й маржинку і всяку розкіш...  Словник української мови у 20 томах
4. маржинка — ХУДО́БА збірн. (четвероногі сільськогосподарські свійські тварини), СКОТИ́НА, СКОТ, ХУДО́БИНА розм., ЖИВОТИ́НА розм.; ТОВА́Р, БИ́ДЛО розм., МАРЖИ́НА діал., МАРЖИ́НКА діал. (великі рогаті свійські тварини).  Словник синонімів української мови
5. маржинка — Маржина, -ни ж. Скотина. Вх. Зн. 35. Тітка... завела його (пастушка) до багача, чи не взяв би до маржини. Федьк. ум. маржи́нка.  Словник української мови Грінченка